До римлян
1
1 Павел, слуга Ісуса Христа, покликаний апостол, вибраний на благовістуваннє Боже, 2 (котре наперед обіцяв [Бог] через пророків своїх у сьвятих писаннях,) 3 про Сина свого (народженого з насїння Давидового по тілу, 4 обявленого Сина Божого в силї, до Духу сьвятости, через воскресеннє в мертвих), Ісуса Христа, Господа нашого, 5 (котрим прийняли ми благодать і апостольство на впокореннє вірі між усїма народами ради імени Його, 6 між котрими й ви покликані, Ісус-Христові;) 7 Усїм вам, що єсте в Римі, любленим від Бога, покликаним сьвятим: благодать вам і впоюй од Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа. 8 Перш усего дякую Богові моєму через Ісуса Христа за всіх вас, що віра ваша проповідуєть ся по всему сьвіту. 9 Сьвідок менї Бог, котрому служу духом моїм у благовіствуванню Сина Його, що без перестану спомни про вас роблю, 10 усе в молитвах моїх мелючись, щоб колись довелось менї по волї Божій, прийти до вас. 11 Бажаю бо бачити вас, щоб передати вам даруваннє духовне дла утвердження вашого; 12 се ж єсть утішитись укупі з вами спільною вірою вашою і моєю. 13 Не хочу ж таїти од вас, браттє, що часто заміряв я прийти до вас (та й досї спиняло мене), щоб який овощ мати й між вами, яко ж і між иншими поганами. 14 Єленянам і чужоземцям, мудрим і нерозумним довжен я. 15 От же, що до мене, готов я й вам, що в Римі, благовіствувати. 16 Бо не соромлюсь благовіствування Христового, сила бо Божа на спасенне всякому віруючому, Жидовинові перше, а потім і Грекові. 17 Правда бо Божа в йому відкриваєть ся до віри в віру, яко ж написано: Праведний вірою жив буде. 18 Одкриваеть ся бо гаїв Божий з неба на всяке нечесте і неправду людей, що держить істину в неправді. 19 Тим, що розумне про Бога, явно в них; Бог бо явившім. 20 Невидиме бо Його від создання сьвіту думаннєм про твори робить ся видиме, і вічна Його сила і божество, щоб бути їм без оправдання. 21 Тим, що знаючи Бога, не яко Бога прославляли або дякували, а осуєтились думками своїми і оморочилось нерозумне серце їх. 22 Славлячи себе мудрими, потуманїли, 23 і обернули славу нетлінного Бога на подобину образа тлінного чоловіка, і птиць і четвероногих і гаду. 24 Тим же й передав їх Бог нечистотї в похотях сердець їх, щоб сквернили тїла свої між самими собою. 25 Вони перемінили істину Божу на лжу і поклонялись і служили тварі більш Творця, котрий благословен на віки. Амінь. 26 За се передав їх Бог карі безчестя, бо й жінки їх обернула природню подобу на протиприродню; 27 так само й чоловіки, оставивши природне вживаннє женського полу, розгорілись похоттю своєю один на одного, чоловіки на чоловіках сором роблячи, і заплату, яка подобала заблудові їх, у собі приймаючи. 28 І, яко ж не вподобалось їм мати Бога в розумі, передав їх Бог ледачому уму, робити неподобне, 29 сповнених усякої неправди, перелюбу, лукавства, зажерливостя, злоби, сповнених зависти, убийства, сварнї, підступу, лихих звичаїв, 30 осудників, поклїпників, богоневавидників, гордувників, хвастунів, пишних, видумщиків лихого, родителям непокірних, 31 нерозумних, ламателїв умови, нелюбовних, невбдагальних, немилостивих. 32 Котрі, хоч Божий присуд розуміють, що хто таке робить, достоїн смерти, не тільки самі се роблять, та й похваляють роблячих.