PƆLU ‑JA ZESU 'SRƐYA‑ KLƐLƐ RƆMU
21
Pɔlu 'pegee ‑a zi mu 'ɛ ‑woo ge 'zi Zeruzalɛmu
'O 'yanle‑ 'o 'srawolele Efɛzi Zesu 'yi mu ‑lɛdo' 'ɛ ‑lɛɛ mu 'ɛ ma, 'ke 'o gele‑ bɔlɛ ‑batoŋ' do 'yi. 'O gele‑ ‑trɛɛ 'ke 'o 'tɛnle ‑wa do ma, ‑o ‑yaa 'bhɛ sii Kɔsi, 'bhɛɛ‑ wɛyi‑ 'mliŋgole ‑yaa 'bhɛ zi. 'Bhɛ ta tooklin‑ yi 'le, 'ke 'o 'bhɔle Rɔdi ‑wa 'ɛ ta. 'O gole 'bhɛ ꞊nɔɔ, 'ke 'o gele‑ Patara ‑wa 'ɛ ta. 'O ꞊bhwa ‑batoŋ' do ta 'bhɛ ꞊nɔɔ, 'bhɛ 'yaa‑ ge 'zi Fenisi 'klɛɛn 'ɛ 'yi; 'o bɔle 'bhɛ 'yi 'tɛ, 'ke 'o jilale. Wɛyi‑ 'mliŋgole ‑yaa 'klɛɛn 'la 'bhɛ zi 'bhɛɛ‑ 'ke ‑o ‑yaa 'bhɛ sii Sipru, 'o ꞊bhwa 'bhɛ ‑din: 'wa ꞊ya bhlɔ gbɔɔn ma 'ke 'woo‑ ‑batoŋ' 'ɛ 'yi. 'Bhɛɛ‑ 'o 'yee‑ Sipru 'klɛɛn 'ɛ ꞊twa wɛyi‑ ba ‑yrɛ ta, 'bhɛɛ‑ 'o ‑ja Siri ba ‑yrɛ ta, 'bhɛɛ‑ 'o ‑ja 'tɛnlɛ‑ Tiri ‑wa 'ɛ ma. 'O 'yaa‑ ‑batoŋ' 'la 'yi, ‑o 'bhɛ 'yi 'kwe mu 'ɛ ‑zinaa' 'yee‑ Tiri ‑wa 'ɛ ta. 'Bhɛɛ‑ 'o ‑zinaa' 'bhɛ ꞊nɔɔ. 'Bhɛɛ‑ 'o Zesu 'yi mu 'ke mu ꞊ya 'bhɛ ‑wa 'ɛ ta, 'bhɛɛ‑ 'o 'pegee 'mu ‑yrekpaa' 'srwaplɛ‑ ‑gaa 'eke‑ 'yi. Lii 'Weŋ 'ɛ 'yaa‑ 'woo‑ Zesu 'yi mu 'ɛ 'kpeelɛkaan zii' dɔɔ 'yee‑ Pɔlu 'laa gelɛ Zeruzalɛmu. 'Duŋ‑, 'o 'yanle‑ 'bhɛ ‑yrekpaa' 'srwaplɛ‑ 'ɛ klɛlele 'eke‑ 'yi, 'ke 'wa 'pele dɔɔ 'o gbaanle‑ 'waa‑ 'taa 'ɛ zi. 'Bhɛɛ‑ 'yee‑ Tiri ‑wa 'ɛ ta Zesu 'yi mu 'ɛ, ‑o 'pegee ‑o na mu 'ɛ 'bhɛɛ‑ ‑o ‑nɛ mu 'ɛ, ‑o 'kpɛn ‑ja 'o 'madɔlɛ ‑wa 'ɛ ‑zanta' wɛyi‑ 'ɛ 'lɛ ma. 'Bhɛɛ‑ 'o 'kpɛn 'o 'kpɔ ꞊zian 'bhɛ ꞊nɔɔ 'trɛ ma, 'ke 'woo 'seriwole. 'Bhɛ blaan, 'ke 'woo 'srawole 'eke‑ ma 'bhɛɛ‑ 'ke 'o mɔɔ gele‑ 'sanlɛ‑ ‑batoŋ' 'ɛ 'yi; 'bhɛɛ‑ 'woo‑ mu ‑niinaa' ‑o ‑zanta' ‑o ba ‑lɛ ma. 'O 'waa‑ wɛyi‑ ta 'taa 'ɛ 'lɛyaan‑ Tolemasi ‑wa 'ɛ 'bhɛɛ‑ ta. 'O 'pwɛla‑ ‑batoŋ' 'ɛ 'yi, 'bhɛɛ‑ 'o ‑ja ‑wa 'ɛ 'kpee 'bhɛ ꞊nɔɔ Zesu 'yi mu 'ɛ 'ke mu 'pubɔlɛ. 'Bhɛɛ‑ 'o 'pegee 'mu ‑yrekpaa' do ‑gaa 'eke‑ 'yi. 'Bhɛ ta tooklin‑ yi 'le, 'o ‑gwa Tolemasi, 'bhɛɛ‑ 'o ‑ja Sezare ‑wa 'ɛ ta. 'O 'bhɔle‑ ‑a nɔɔ‑, 'ke 'o gele‑ 'o zɛnlɛ Filipu ba; ‑e ‑yaa ‑Waanbhaa' a ‑jan 'ɛ 'wo mi 'le. Zesu 'yi mu 'ɛ ‑o 'gwlaan‑ 'srwaplɛ‑ 'la makwan‑ Zeruzalɛmu dɔɔ 'mu 'bhɔ ‑o ba ye 'ɛ 'le, 'yee‑ Filipu ‑yaa 'bhɛ 'gwlaan‑ 'srwaplɛ‑ 'ɛ do 'le. ‑A ‑lu ‑gbla ‑yaa yiziɛ, 'bhɛɛ‑ 'mu ꞊yaa ‑Waanbhaa' ‑lɛla' janwo le mu 'le. 10 'O ‑yrekpaa' ‑bebe ꞊kla gban bi 'yee‑ Filipu ba, 'bhɛɛ‑ ‑Waanbhaa' ‑lɛla' janwo mi do ‑daa Zude 'klɛɛn 'ɛ 'yi: ‑o ‑yaa 'bhɛ sii Agabusi. 11 'Bhɛ mɛɛ 'ɛ 'nule‑ 'o ta, 'ke 'bhɛ Pɔlu a 'sɛntru 'ɛ 'sile, 'bhɛɛ‑ 'ke 'bhɛ 'bhɛ 'gbu gaan mu 'pegee 'bhɛ gbɛ mu ‑yrele' 'bhɛ 'le, 'bhɛɛ‑ 'ke 'bhɛ 'a 'pele dɔɔ: «Lii 'Weŋ 'ɛ pe dɔɔ: ‹Mɛɛ 'la zan a pɛ ‑le 'ke 'sɛntru 'lɛɛ‑ 'le, Zeruzalɛmu ꞊nɔɔ Zuufu mu 'ɛ nu ‑a ‑yrelɛ' gɔnɛ‑ 'lɛɛ‑ 'bhɛɛ‑ gbɛɛn‑. 'Bhɛɛ‑ ‑o nu ‑a 'kpalɛ‑ Zuufu kle mu 'ɛ 'kɔɔ›». 12 'O 'bhɛ ‑jan 'ɛ 'male‑, 'ke 'o mɔɔ 'gbu 'pegee Sezare Zesu 'yi mu 'ɛ Pɔlu 'sromabɔle dɔɔ yaa gelɛ Zeruzalɛmu. 13 'Duŋ‑ Pɔlu pe 'o ni dɔɔ: «‑Mɛle ꞊kla 'bhɛɛ‑ 'ka ‑o wisi' zii', 'bhɛɛ‑ 'kaa‑ zi 'bhii‑ 'ka 'ŋ ‑gblɔzi' ga ɛɛ? 'Mi 'gbu 'yrisriwole ‑o, waa pelɛ ‑kaso 'yi bɔza do ‑kplɛn ma, 'ŋ 'yrisriwole ‑o 'ezin‑ 'ŋ dɛza ma Mɛɛzan Zesu 'tɔ 'ɛ ‑zayi' Zeruzalɛmu.» 14 'Waa‑ ‑jan 'ɛ yaa 'sɔlɛ‑ Pɔlu zru gole Zeruzalɛmu 'taa 'ɛ ni, 'bhɛɛ‑ 'woo tagaa‑. 'Bhɛɛ‑ 'o pe dɔɔ: «Bhaa 'ke 'kɛla 'bhɛ ‑o ‑Waanbhaa' zru maza 'ɛ 'le 'bhɛ ‑le klɛ!»
15 'O 'yanle‑ 'bhɛ ‑yrekpaa' 'dama 'ɛ galele Sezare, 'ke 'o 'waa‑ pɛ mu 'ɛ magaanle; 'bhɛɛ‑ 'woo ‑dwa Zeruzalɛmu 'taa 'ɛ ta. 16 Sezare ‑wa 'ɛ ta Zesu a ‑klaŋlanɛ mu 'ɛ 'ke mu ꞊nwa 'o 'madɔlɛ, 'o 'yaa‑ nu 'o zɛnlɛ mɛɛ 'la zan ba, ‑o ‑ja 'o 'le 'bhɛ mɛɛ 'ɛ ba ‑lɛ ma: ‑o ‑yaa 'bhɛ mɛɛ 'ɛ sii Minasɔn, 'bhɛɛ‑ 'bhɛ ꞊yaa da Sipru 'klɛɛn 'ɛ 'yi. ‑A 'kpale‑ ꞊mwa gban Zesu 'yi.
Pɔlu ‑ja Zaki taglinlɛ Zeruzalɛmu
17 'O 'bhɔle‑ Zeruzalɛmu, 'ke 'o nɛɛnɛ‑ mu 'ɛ ‑woo 'cieya‑ klɛle‑ zrukpaa' ta. 18 'Bhɛ ta tooklin‑ yi 'le, Pɔlu ‑ja 'o 'le Zaki ba. Zeruzalɛmu Zesu 'yi mu ‑lɛdo' 'ɛ 'mu 'lɛɛ mu 'ɛ 'kpɛn ꞊klaa 'eke‑ ba 'yee‑ Zaki ba. 19 'O 'yanle‑ ‑o 'pubɔlele, 'bhɛɛ‑ Pɔlu ‑jan 'ɛ ꞊sia. ‑Waanbhaa' ‑za mu 'la 'kpɛn ꞊kla a gbɛ zi Zuufu kle mu 'ɛ 'pleŋ, ‑e 'mu 'kpɛn do do 'yigɔɔnna ‑o ni. 20 ‑Wa wojan mu 'ɛ 'male‑, 'ke ‑o ‑Waanbhaa' 'tɔbhɔle. 'Bhɛɛ‑ 'ke ‑wa pele‑ 'yee‑ Pɔlu ni dɔɔ: «'O nɛɛnɛ‑, 'yaa 'yelɛ‑ ɛɛ, Zuufu 'waa ‑bebe 'e ꞊kpaa Zesu 'yi; 'ali‑ 'duŋ‑ ‑zɔn, ‑o 'kpɛn blɔɔle ‑o ‑li Moizi a *'Toŋ 'ɛ ma. 21 Mɛɛ 'ke mu ꞊nwa ‑a pelɛ ‑o ni 'kaa 'bhi 'a ꞊pia Zuufu mu 'la 'mu ‑o Zuufu kle mu 'ɛ 'pleŋ‑ 'mu ni dɔɔ 'mu 'ploo‑ Moizi 'a 'toŋ mu 'ɛ 'klɔsikunle ma, 'bhɛɛ‑ 'bhi 'a ꞊pia 'ezin‑ dɔɔ waa ‑o ‑nɛ mu 'ɛ 'wlalɛ‑ 'klɛɛn 'yi; 'bhɛ 'pegee waa Zuufu mu 'si ta ‑za mu 'ɛ ‑klɔsikunlɛ 'ezin‑. 22 'Bhɛɛ‑ 'o nu 'bhɛ klɛlɛ 'nale‑ ‑a ma 'tɛ ɛɛ? Wlan 'ɛ ni, ‑o nu a malɛ dɔɔ 'e ꞊nwa. 23 'Bhɛla‑ ‑yile, 'woo‑ zan ‑jan 'la 'wolɛ‑ 'e ni 'taawo 'bhɛɛ‑ ta: Mɛɛ yiziɛ ‑o 'o 'pleŋ ‑gɛ, 'mu ‑Waanbhaa' wli ꞊kwan ‑za do klɛle ma (‑wa ꞊pia dɔɔ waa nu ‑wɛɛn 'milɛ‑, 'bhɛ 'pegee waa nu ‑o ŋgblo ‑gwelɛ' 'sani‑ ‑o yan ‑o 'gbɛwo 'sraka 'ɛ golele). 24 Ge wla ‑o ‑le *‑Waanbhaa' Gba 'Fɛ ‑Gbɛnɛ 'ɛ ꞊la, 'bhɛɛ‑ mɛɛ 'gbɛwo 'sraka 'ɛ, ‑ka 'bhɛ go. 'Bhɛ blaan, 'bhi ‑o 'kpɛn 'gbɛwo 'sraka ma ‑gɔli' 'ɛ 'bhɛ gbawo, 'kooko‑ 'bhɛ blaan ‑o sɔ ‑o ŋgblo ‑gwele' 'tɛ. 'Kee 'bhɛ ꞊kla 'bhɛ gbɛɛn‑ bhe, Zuufu mu 'ɛ 'kpɛn nu ‑a 'yaangolɛ 'bhii‑ ‑o ‑za 'oo ‑za mu 'la 'kpɛn ꞊kpaa 'e ma, wlan laa ‑yaa 'mu do 'kpɔ 'le. 'Bhɛ klɛgbɛya 'ɛ gbɛɛn‑ bhe, mɔkpɛn' nu 'a 'yaangolɛ 'bhii‑ 'bhi 'gbu 'ezin‑, 'e Moizi 'a 'toŋ mu 'ɛ 'klɔsikun. 25 'Kee‑ ꞊bwa Zuufu kle mu 'ɛ 'mu a pɛ ta, ‑o 'kɛ mu 'la ꞊wlaa Zesu 'yi, 'o ‑za mu 'la 'lɛdulaa 'mu ba za 'yi, 'o 'bhɛ ‑za mu 'ɛ 'sɛwɛ yɔɔndia‑ 'mu ni, 'bhɛɛ‑ ‑wa ꞊pia 'mu ni 'bhɛ 'sɛwɛ 'ɛ 'yi dɔɔ: ‑o yo ‑gbaa 'ke wi mu 'la 'le waa 'mu 'bhlelɛ‑, 'bhɛɛ‑ waa wi yiɛn bhlelɛ 'bhɛ 'pegee wi mu 'la ‑gaa 'mu ‑dewolele waa 'mu wi mu 'ɛ bhlelɛ; 'bhɛɛ‑ waa ‑yanbhɔɔya klɛlɛ.»
26 'Bhɛ klɛle 'tɛ, 'ke Pɔlu dɔle‑ ‑o wojan 'ɛ ꞊la. 'Bhɛla‑ ‑yile, 'bhɛ ta tooklin‑ yi 'ɛ 'le, 'ke 'yee‑ Pɔlu 'kpale 'woo‑ mɛɛ yiziɛ ba, 'bhɛɛ‑ 'ke ‑o gele‑ ‑o 'gbɛwo 'sraka 'ɛ golɛ ‑Waanbhaa' Gba 'Fɛ ‑Gbɛnɛ 'ɛ ꞊la. 'Bhɛɛ‑ ‑o 'kpɛn do do a 'sraka gole ‑yaa nu yanlɛ yi 'la 'le, 'yee‑ Pɔlu 'gbu 'bhɛ yi 'ɛ ꞊pia ‑o ni mɔkpɛn' 'yrɛ ma. 'Bhɛ yi 'ɛ 'yaa‑ nu bhɔlɛ ‑yrekpaa' 'srwaplɛ‑ 'kanle‑ blaan.
27 'Bhɛɛ‑ ‑yrekpaa' 'srwaplɛ‑ 'ɛ 'yaa‑ zan 'yanlawolɛ, 'ke *Azi 'klɛɛn 'ɛ 'yi Zuufu mu 'ɛ Pɔlu 'yele ‑Waanbhaa' Gba 'Fɛ ‑Gbɛnɛ 'ɛ ꞊la. 'Bhɛla‑ ‑yile, 'ke Zuufu mu 'ɛ yran wlale ‑zamaa' do 'yi Pɔlu ma, 'bhɛɛ‑ 'ke ‑wa 'kunle. 28 'Ke ‑o ‑gbekanle 'eglɔɔle dɔɔ: «'O 'yiɛnii Izraɛli mu, ‑ka nu bhɔ 'o ba! Mɛɛ 'la zan ‑o 'kaan zii' yrɛkpɛn‑ ꞊nɔɔ 'kee‑ ge Izraɛli mu 'ɛ ma jan ‑yɔɔ' wolele, 'yee‑ mɛɛ 'ɛ 'yele‑ ‑gɛ. ‑E mɛɛ mu 'ɛ daan 'zi dɔɔ ‑kɔɔa' 'toŋ mu 'ɛ 'pegee ‑kɔɔa' ‑Waanbhaa' Gba 'Fɛ ‑Gbɛnɛ 'ɛ 'mu 'laa ‑o 'ke pɛ 'kedo‑ 'kpɔ 'le. 'Bhɛɛ‑ drɔɔn' ‑Waanbhaa' Gba 'Fɛ ‑Gbɛnɛ 'la 'bhɛ ‑o 'weŋ, ‑e 'bhɛ 'triŋdwa‑; ‑amasrɔyi ‑e ꞊nwa 'ke Zuufu kle 'ke mu 'le 'bhɛ ꞊la!» 29 ‑O ‑yaa ‑la 'zi ‑a ta 'bhɛ gbɛɛn‑ bhe, ‑amasrɔyi Trofimu 'la 'yaa‑ da Efɛzi ‑wa 'ɛ ta, ‑o 'bhɛ ꞊ya 'yee‑ Pɔlu zi ‑wa 'ɛ 'kpee. 'Bhɛɛ‑ ‑o 'kpee ma, Pɔlu ‑wlaa 'bhɛ 'le ‑Waanbhaa' Gba 'Fɛ ‑Gbɛnɛ 'ɛ ꞊la.
30 'Bhɛ klɛle 'tɛ, 'bhɛ ‑jan 'ɛ Zeruzalɛmu ‑wa 'ɛ ‑bɔdia; 'bhɛɛ‑ mɛɛ 'saa 'ɛ ‑daa blasanlele ‑wa 'ɛ 'kpee yrɛkpɛn‑ ꞊nɔɔ. 'Bhɛɛ‑ 'ke ‑o Pɔlu 'kunle, 'ke ‑wa ‑glaanle', 'bhɛɛ‑ 'ke ‑wa 'pwɛle ‑Waanbhaa' Gba 'Fɛ ‑Gbɛnɛ 'ɛ ꞊la. 'Ke ‑o 'bhɛ 'koŋ 'mu 'ɛ 'liitanle blaale‑ ‑o ‑zanta'. 31 ‑O ‑yaa zan 'yee‑ Pɔlu dɛlɛ bhla 'la ba, 'ke Romɛ mu a ‑srwase' ‑wa do 'la 'yaa‑ Zeruzalɛmu 'bhɛ ta ‑kuŋlii ‑gbɛnɛ 'ɛ, 'bhɛ 'a 'male dɔɔ ‑wa 'ɛ 'kpɛn ‑bɔdia. 32 ‑Srwase' ‑kuŋlii ‑gbɛnɛ 'ɛ 'bhɛ 'male‑, 'bhɛ yrɛ do 'kpɔ 'ɛ ꞊nɔɔ bhe, 'kee‑ ‑srwase' 'ke mu 'pegee ‑srwase' ‑kuŋlii 'ke mu 'siile, 'bhɛɛ‑ 'ke 'mu gele‑ blaale‑ ‑zamaa' 'ɛ ba ‑yrɛ ta. ‑Ayile, 'woo‑ ‑zamaa' 'ɛ 'yrɛkpale ‑srwase' ‑kuŋlii mu 'ɛ 'pegee ‑srwase' mu 'ɛ ma, 'ke ‑o 'ploole Pɔlu zɔnle ma. 33 'Bhɛ klɛle 'tɛ, 'ke ‑srwase' mu ‑kuŋlii ‑gbɛnɛ 'ɛ ‑ya mabɛɛnle Pɔlu ‑din, 'ke ‑ya pele‑ dɔɔ ‑wa 'kun, 'bhɛɛ‑ ‑wa gbɛ ta mu bɔ 'ke piibhɛ kpɛlɛ‑ plɛ 'le. 'Bhɛ blaan, 'kee‑ mɛɛ mu 'ɛ 'lrɔkpale dɔɔ ‑dele 'yee‑ Pɔlu 'ɛ 'le, 'bhɛɛ‑ ‑e ‑mɛ pɛ za ‑la ꞊kla. 34 'Duŋ‑ mɛɛ mu 'ɛ 'yaa‑ ‑gbekan' zii' 'zoozoo‑; 'bhɛɛ‑ ‑o ‑liijan' mu 'ɛ gole‑ ‑yaa 'eke‑ ma. 'Bhɛ ya 'ɛ 'yi, ‑srwase' mu ‑kuŋlii ‑gbɛnɛ 'ɛ yaa ‑yaa 'sɔle ‑za 'kedo‑ 'kpɔ 'yaangole ‑zamaa' 'ɛ 'weli 'zoozoo‑ 'ɛ 'kɔɔ, 'ke ‑ya pele‑ dɔɔ ‑o ge 'yee‑ Pɔlu 'le ‑srwase' mu yi 'fɛ ‑gbaa ‑gbɛnɛ 'ɛ ꞊la. 35 ‑O gele 'kɛle‑, 'bhɛɛ‑ o bhɔle 'fɛ bhoŋ 'ɛ ta 'waati 'la ba, ‑zamaa' 'ɛ 'yi yran 'ɛ 'kɔɔ, ‑srwase' mu 'ɛ ‑o Pɔlu ‑kpaa ‑o bhlɔ ma, 'bhɛɛ‑ ‑o ‑kaan ‑o pleŋ‑. 36 ‑Amasrɔyi ‑zamaa' 'saa do dɔle ‑yaa ‑o zi 'ke ‑wa pe 'eglɔɔle 'eke‑ zi dɔɔ: «‑Ka mɛɛ 'lɛɛ‑ dɛ, 'bhɛɛ‑ 'kaa go 'o 'yrɛ ꞊la! ‑Ka mɛɛ 'lɛɛ‑ dɛ, 'bhɛɛ‑ 'kaa go 'o 'yrɛ ꞊la!»
Pɔlu ‑o ‑a 'gbu zi janwo 'zi Zuufu mu 'ɛ 'lɛ ma
37 ‑O ‑yaa zan Pɔlu 'wlalɛ‑ bhla 'la ba ‑srwase' mu yi 'fɛ ‑gbaa ‑gbɛnɛ 'ɛ ꞊la, 'ke ‑ya pele‑ ‑srwase' mu ‑kuŋlii ‑gbɛnɛ 'ɛ ni dɔɔ: «'Ŋ sɔ ‑jan sa wole‑ 'e ni ɛɛ?» 'Bhɛ 'yi 'tɛ, 'ke ‑srwase' mu ‑kuŋlii ‑gbɛnɛ 'ɛ 'bhɛ 'a zikpale ‑a ni dɔɔ: «'E! Zaa‑ 'e sɔ Grɛki wli pele‑ ɛɛ? 38 Ezipu mi 'la mɛɛ mu ‑wlɛnna 'o 'wiiŋ‑ Romɛ mu 'ɛ ma 'edrɛɛle 'bhɛɛ‑ ‑e ‑ja 'ke mɛɛ dɛ mu 'waa yiziɛ 'le ‑kpe 'ɛ ta, 'bhi ‑le 'laa 'bhɛ zan 'ɛ 'le ɛɛ?» 39 'Bhɛ klɛle 'tɛ, 'ke Pɔlu 'a zikpale 'a ni dɔɔ: «'Yooye‑, 'mi ‑o 'ke Zuufu mi ‑la ‑le, 'bhɛɛ‑ 'ŋ da Taasi ‑wa 'ɛ ta, Silisi 'klɛɛn 'ɛ 'yi: 'ŋ ꞊ya ‑wa 'ɛ ‑yoo 'ke ‑wa ‑gbɛnɛ do 'le. 'E 'zoole‑, ‑a 'to 'ke 'mi 'ŋ zi jan sanɛ‑ wo 'waa‑ mɛɛ mu 'ɛ ni doo.» 40 'Bhɛ klɛle 'tɛ, 'ke ‑srwase' mu ‑kuŋlii ‑gbɛnɛ 'ɛ 'bhɛ ‑jan 'ɛ 'nale‑ 'yee‑ Pɔlu ni. 'Bhɛ 'yi, 'kee‑ dulale 'fɛ bhoŋ 'ɛ ta, 'bhɛɛ‑ 'ke ‑ya gbɛ ‑wlɛnle' ‑zamaa' 'ɛ ni 'kaa ‑woo taga doo. ‑Woo tagale 'tɛ, 'kee‑ ‑janwole 'sanle ‑o ni Ebre wli 'ɛ 'yi.